Закінчення археологічного науково-практичного семінару

21 липня закінчився археологічний науково-практичний семінар, який проводив науково-дослідний сектор археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. У семінарі брали участь студенти Київського університету імені Бориса Грінченка. Керував практикою завідувач науково-дослідного сектору археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, к.і.н. Тараненко С. П.

Під час семінару на території Митрополичого саду були проведені дослідження культурного шару на стаціонарному розкопі (6 х 6 м) та шурфі (2 х 2 м). Також зроблено розвідувальний розріз ґрунтового ескарпу під Монастирськими (Мазепинськими) мурами довжиною 10 м.

У результаті цьогорічних досліджень на розкопаних площах встановлено наявність чотирьох основних культурно-хронологічних горизонтів, а саме: скіфського, давньоруського (XII–XIII ст.), післямонгольського (XIII–XV ст.) та XVIII–XIX cт. Незважаючи на невелику кількість досліджених об’єктів, отримана репрезентативна кількість індивідуальних знахідок всіх зазначених періодів. Серед них (див. нижче фото до новини ):

  • фрагмент вінця порцеляни у китайському стилі XVІІІ–ХІХ ст.;
  • ґудзик з кольорового металу (мідь?) округлої форми ХІ–XІV ст.;
  • фрагменти давньоруської різнокольорової смальти, частково золочені, XI–XII ст.;
  • залізне пласке черешкове вістря стріли ХІ–XІV ст.;
  • частина пряжки з кольорового металу (бронза?) (2,7 х 2,5 см);
  • пряжка металева (1,6 х 1,8 см);
  • кулеподібний бубонець-ґудзик із кольорового металу (мідь?) з лінійною проріззю;
  • вушко (навершя, «оглавіє») від енколпіона;
  • монета Кримського ханства періоду правління Менглі-Ґерая (?);
  • свинцева печатка (?) ХІІ–ХІІІ ст.;
  • фрагмент заготовки рукоятки ножа з рогу, орнаментований, ХІІ–ХІІІ ст.

Привертає увагу свинцева пломба «дрогочинського типу» XII–XIII ст. зі знаком Рюриковичей. Пломбу  віднайшли за допомогою металодетектора (В. Гнера).  Це перший випадок фіксації на території Києво-Печерської лаври подібних артефактів. 

Слід зазначити, що однією із загадок давньоруського Дорогичина є велика кількість середньовічних свинцевих пломб, знайдених по берегах Бугу у межах міста. Поряд із західноєвропейськими і візантійськими, тут виявлені численні давньоруські пломби, частина яких із зображеннями двозубців і тризубців або похідних від них форм.

Двозуб – знак найбільш наближений до первинної форми родового знаку Рюриковичів. Саме цей знак зображено на печатці князя Святослава Ігоревича і очевидно він міг бути знаком його батька. Появу тризуба як геральдичного знаку пов’язують із князем Володимиром Великим.

Пломби «дрогочинського типу» могли використовувати для опечатування зв’язок шкірок-кун, які виконували функції кредитних грошей у Київській Русі, а також як митні пломби, що засвідчували сплату мита за перевіз товарів чи переїзд княжої волості та ін.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon