Церква Спаса на Берестові

В кінці ХІ на початку ХІІ ст. в селі Берестове, де знаходилась резиденція Київських князів, з ініціативи Володимира Мономаха була побудована кам'яна церква Спаса. В літописах вона згадується як усипальниця роду Мономаховичів. Тут похована у 1138 р. дочка Мономаха Євфімія, у 1157 р. - Юрій Долгорукий, який прославився у віках як засновник міста Москви, у 1172 р. - його син Гліб.

Церква Спаса у своєму первісному вигляді не збереглася. Вона дійшла до нашого часу з великими змінами. Проведені 1909-1914 рр. археологічні розкопки під керівництвом проф. П.П.Покришкіна, дозволили реконструювати архітектурне обличчя давньоруської пам'ятки. Спаська церква, як і Успенський соборПечерського монастиря, мала вигляд хрестовокупольного шестистовпного храму з трьома півциркульнимиапсидами на сході, 20 х 30 м, увінчаного однією сферичною банею. Від стародавньої частини храму залишився тільки нартекс, значно ширший ніж основна частина храму, бо має у північній та південній частинах ризаліти. У південній частині нартекса знаходиться кругла вежа, в якій збереглися сліди від гвинтоподібних сходів, що вели на другий поверх на хори. В північній частині нартекса знаходилась хрещальня з неглибокими нішами в стіні - аркасоліями. Стіни церкви викладені з цегли, характерним для кам'яних будівель Києва ХІ-ХІІ ст. способом "затопленого ряду". Фасади храму оздоблені широкиммеандровим фризом, хрестиками, пілястрами, декоративними нішами.

Багато страждань випало на долю церкви Спаса на Берестові. Цьому сприяли природні стихії (землетрус ХІІІ ст.), монголо-татарська навала, антиправославний декрет 1481 р., що забороняв ремонтувати і відновлювати православні храми, нашестя татарського хана Менглі-Гірея в 1482 р. На початку XVII ст. вона потрапляє до рук уніатів і стає приходською церквою. У 40-х роках XVII ст. зруйновану церкву відновлює київський митрополит Петро Могила. Внаслідок реставрації стародавня споруда набула вигляду української хрестоподібної церкви і проіснувала без змін майже 50 років. До складу нового храму увійшли древні стіни, які вцілили на той час.

В кінці ХVІІІ ст. Степан Дем'янович Ковнір за свій кошт поставив у церкві новий іконостас.

Вхід до церкви влаштований через трьохярусну кам'яну дзвіницю.

Живопис храму було відновлено у 40-х роках XVII ст.

У 1947 р. храм було реставровано. Сучасна церква Спаса на Берестові має вигляд хрестоподібної п'ятибанної споруди. Більша частина давніх фундаментів, яка не була використана, законсервована і музеєфікована.

7 вересня 1947 р. у храмі, на місці поховання Юрія Долгорукого, на відзнаку 800-річчя Москви було встановлено надгробний монумент у вигляді давньоруського саркофага. Автор пам'ятки – архітектор П.Остапенко.

У 1982 р. закінчена реставрація інтер'єру церкви, відремонтована покрівля, позолочені бані.

Враховуючи всесвітнє, загальнонаціональне значення та виняткову історичну, наукову, архітектурну цінність цієї пам'ятки, Інститут архітектурної консервації Гетті у 2001 р. надав грант з підтримки проекту підготовки реставрації церкви Спаса на Берестові. Роботи, що передбачені Міжнародною програмою фонду "Гетті", спрямовані на збереження церкви Спаса як визначної пам'ятки України, що відноситься до надбання архітектурної спадщини всесвітнього значення.

 

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon