Реконструкції печер

Починаючи з 40-х рр. XVII ст. і протягом XVIII ст. монастир постійно провадив роботи з реконструкції печер і пристосування їх до відвідань великої кількості людей. Звивисті підземні ходи були розширені. Стіни, склепіння та подіуми аркосолій укріплені кам'яною кладкою. Стіни не тільки тинькували і обмащували, а й прикрашали живописом.

У Ближніх печерах з метою упорядкування входу і виходу був зроблений ще один вхід із галереї. Частину мощей в цей час вже поклали з ніш - локул до рак, які встановили в аркосоліях, спеціально видовбаних у стінах печер.

До кінця XVII ст. в Ближніх печерах знаходилося дві церкви – Введення Богородиці до Храму, яка вважається найдавнішою, і церква прп.Антонія Печерського. У Дальніх печерах найдавніші церкви Благовіщення й Різдва Христового. У першій половині XVII ст. там будують третю церкву – прп.Феодосія, а в Ближніх печерах у 1691 році ще одну – прп.Варлаама Печерського.

У XIX ст., за рішенням Духовного собору Лаври, місця для гробниць розташували на одному рівні. Виготовили нові кипарисові, дубові і липові гробниці. Над кожною встановили нові ікони святих, написані на мідних дошках (1844 р.). Пишно оздобили вбрання преподобних – шовкові, парчеві, оксамитові покривала розшиті золотими і срібними нитками, прикрашені перлами та бісером. Підлогу в печерах було вимощено чавунними плитами: на Ближніх печерах – виготовленими на тульських заводах 1830 р., на Дальніх – у Брянську 1826 р. Відтоді інтер'єр лаврських печер майже не змінився.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon