Розписи Успенського собору

У 1722-1729 роках Успенський собор був перебудований і заново прикрашений. Стіни собору були отиньковані та розписані. Розписи виконувались художниками лаврської іконописної майстерні, яку очолював спочатку Іван Максимович, а пізніше Феоктист Павловський. Незначну частину попередніх сюжетів зберегли, інші змінили чи доповнили.

У 1772-1776 рр. під керівництвом Захарія Голубовського настінні розписи майже повністю переписали. Роботи виконували іконописці та найбільш обдаровані учні лаврської малярні. Продовжив ці роботи у 1843 р.академік Ф.Солнцев.

У 1893 р. собор був заново розписаний групою художників під керівництвом професора Імператорської Академії мистецтв В.Верещагіна. Остаточний варіант проекту розписів був затверджений російським імператором Олександром ІІ. Роботи було закінчено у 1901 р. У даний час розпочаті спроби розпису нахорах відновленого Успенського собору.

Зовнішній вигляд собору та його внутрішнє оздоблення створювали єдиний ансамбль, в якому також відбилися риси, притаманні стилю українського бароко – пишність, динамізм, кольорова насиченість. Золотобань суперничало з тьмяним блиском літургійного начиння, виготовленого з дорогоцінних металів та прикрашеного коштовним камінням, і все це надавало урочистості церковним відправам.

Потири, хрести, дарохранильниці, облачення духовенства мали велику художню та історичну цінність. Вони зберігалися у спеціальному сховищі – лаврській ризниці, що знаходилася у південно-західній частині собору. Там було зібрано дійсно казкові скарби, які дарували монастирю протягом багатьох століть. Але на жаль, частина речей з ризниці була конфіскована 1922 р., а решта – зникли під час фашистської окупації Києва.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon