Некрополь Успенського собору

Упродовж віків Успенський собор Києво-Печерської лаври був почесним місцем останнього спочинку уславлених церковних і світських діячів. Першою особою, погребіння якої в Успенському соборі було офіційно зафіксовано у "Патерику Печерському" був син варязького князя Африкана Шимон. Перебуваючи на службі у князя Ізяслава Ярославича він прийняв православне хрещення з ім'ям Симон. Невдовзі по освяченні Успенського собору (1091 р.) до нього було перенесено з печер мощі засновника Печерського монастиря прп.Феодосія. У 1240 р., через навалу на Київ хана Батия, його мощі були заховані. Можливо саме ця подія поклала початок майбутньому некрополю Успенського собору.

Протягом віків складався пантеон видатних представників князівських династій, вищих церковних ієрархів та осіб з українських, литовських, російських та білоруських родин. У давньоруський період в Успенському соборі були поховані: дружина київського тисяцького Яна Вишати Марія, дочка великого князя Всеволода та сестра Володимира Мономаха Євпраксія, князь Гліб Всеславич з дружиною Анастасією. У ХІV-ХVІ ст. це були литовсько-руські князі та їхні рідні, визначні особи польсько-литовської держави - останній київський князь Симеон Олелькович та його нащадки - князі Вишневецькі, Корецькі, Сангушки, Полубенські, Ольшанські. Більшість з них була благодійниками Києво-Печерського монастиря. У ХVІІ ст. серед похованих в Успенському соборі можна побачити надгробки видатних церковно-політичних діячів та просвітителів. Це -Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Петро Могила, Інокентій Гізель, Памво Беринда. На зміну їм прийшли представники середньої та дрібної шляхти. З початку ХVІІІ ст. постриженці і вихованці Лаврироз'їжджаються по всіх усюдах, стають архімандритами монастирів та керівниками єпархій величезної Російської імперії. Але на схилі свого життя значна їх частина поверталася, аби навік спочити у святій лаврській землі. Протягом ХVІІІ ст. в соборі були поховані лаврські архімандрити Роман Копа, Іоаникій Сенютович, Павло Конюскевич.

Ще у XVI ст. в Україні з'являється традиція прикрашати надгробки скульптурними портретами. Замовниками були представники вищої духовної та світської влади. До значних мистецьких пам'яток, що прикрашали інтер'єр Великої церкви, можна віднести надгробки князеві К.Острозькому (1579 р.), фельдмаршаловіП.Рум'янцеву-Задунайському (1805 р.) та князеві К.Іпсіланті (1930 р.).

На кінець XIX ст. Успенський собор являв собою величезний цвинтар, право на поховання в якому виборювали протягом багатьох віків представники різних соціальних груп.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon