«Послання» столітньої давнини від більшовицького главкома М.Муравйова до Києво-Печерської лаври та киян

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В перші дні реставрації церкви Спаса на Берестові у дерев’яних конструкціях даху була виявлена цікава знахідка. В одній із балок перекриття (північна сторона, з боку Дніпра) був помічений залізний циліндр, який глибоко увійшов у дерево (практично на 10-15 см).

Знахідка виявилася шрапнельним стаканом від снаряда полкової гармати (так звана трьохдюймовка) періодів Першої світової та Громадянської воєн. Такого типу боєприпаси були на озброєнні російської імператорської армії з початку ХХ ст. та широко використовувалися різними військовими формуваннями в період Української революції 1917-1921 рр.

Той факт, що знайдена частина снаряду міцно застрягла в дереві перекриття свідчить що він потрапив туди під час артилерійського обстрілу. Коли це могло статися? Наявними джерела та література свідчать, що найбільший обстріл Києва відбувся в січні 1918 р. Тоді місто штурмували «орди» більшовиків під командуванням главкома М.Муравйова, основним гаслом яких було «Смерть буржуям і українцям».

Під час цих подій більшовики, маючи 48 гармат та 2 бронепоїзди, випустили по Києву 5-6 тисяч (за іншими даними 15 тисяч) снарядів. Тоді ж М.Муравйов доповів В.Леніну: «Я наказав артилерії бити по високим і багатим палацам, по церквам і попам». Після взяття міста більшовики вчинили масові репресії, розстрілюючи всіх, хто був причетний до українського війська, урядових установ чи просто говорив українською мовою. За спогадами М.Ковалевського (міністра земельних справ в уряді УНР) ситуація в місті була жахливою «…ці банди російських більшовиків, які прийшли з півночі на Україну, мали якусь звірячу ненависть до українців і до самого Києва, як такого».

Під час обстрілів міста сильно постраждали і будівлі Києво-Печерської лаври. В складеному згодом протоколі огляду «Центральною комісією охорони пам’яток старовини і мистецтв України» (за участі В.Г.Кричевського, Д.М.Щербаківського, В.Ф.Матушевського, Ф.Л.Ернста та інших) пошкоджень від бомбардування Києва 17-26 січня 1918 р. зазначалося, що «вся лавра знаходилася під сильнішим обстрілом, причому найбільше снарядів впало в найдавнішу, найбільш багату пам’ятками частину монастиря», наприклад, в Успенський собор попало 7 снарядів. За приблизними підрахунками зробленими на основі записів лаврських ченців у «Щоденнику грізних подій пережитих Києво-Печерською лаврою…» (написаному ієродияконом Євфімієм і ченцем В’ячеславом по гарячим слідам артобстрілу) на територію монастиря поцілило понад сто снарядів різних калібрів.

Постраждала від цих обстрілів і церква Спаса на Берестові. У неї влучили 3 снаряди у вівтарну частину, пошкодивши цегляну кладку та карнизи. Тоді ж, очевидно, в покрівлю потрапив і виявлений через 100 років шрапнельний стакан. Це сталося найвірогідніше 23 січня 1918 р., коли за спостереженнями ченців, вже зранку «канонада поновилася, але вже не по місту, а головним чином по Лаврі. Стрільба велася і з боку Дарниці і з боку Микільських Слобідок…пошкодження будівлям вчинені цією гарматною стрільбою були значні…». Фактично було завдано значної шкоди близько 20 спорудам Києво-Печерської лаври.

Виявлений корпус снаряда столітньої давнини із церкви Спаса на Берестові ще раз нагадує про ті далекі події становлення української державності і прагнення «північного сусіда» жодним чином не допустити існування незалежної України. Час пройшов, але історія повторюється, російська агресія знову на Сході нашої держави. Чи зробимо правильні висновки із минулого і сьогодення?

Розгорнуте інтерв’ю про цю знахідку опубліковано у газеті Факти.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon